Відкриті уроки

Відкриті уроки

Урок №1

Урок математики у 2 класі

Тема: Вправи і задачі на засвоєння таблиці множення числа 4. Обчислення виразів дії різного ступеня.

Мета: Вправляти учнів у засвоєнні таблиці множення числа 4, застосуванні таблиць множення і ділення для розв’язування задач та обчисленні виразів на дії різного ступеня.

Формувати обчислювальні навички, вміння знаходити

відповіді на запитання за малюнком та числовими даними; працювати над розв’язуванням задач; навички роботи в парах.

Розвивати увагу, пам'ять, мислення, мовлення, аналітико – синтетичні вміння аналізувати, узагальнювати.

Виховувати старанність, бережливе ставлення до природи.

Обладнання :підручник з математики для 2кл. таблиця «Казкова галявина», таблиця « Сніговик»,

план уроку, ялиночки, конверти із завданням, сигнальні картки, комп’ютер.

Тип уроку: урок формування навичок та вмінь

Форма проведення: нестандартний тип уроку в формі гри.

                               

                         Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми , мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  Діти, коли я вранці поспішала до вас на урок, то зустріла лісових звіряток і вони прийшли разом зі мною на урок Хто саме?

  Загадка

Я страшенний боягуз,

Всіх на світі я боюсь,

В полі, в лісі, навкруги

Скрізь у мене вороги.

Часом лізу я у шкоду,

Їм капусту на городах,

Моркву, ріпу, буряки

Відгадайте - хто такий?

Зайчики прийшли просити у вас допомоги:

А оцих зайчаток 5

На галявині сидять.

Не ховаються в затінок

Бо нема у них ялинок

Нумо, діти, допоможіть

Їм ялинки посадить.

А ялинки не прості, а чарівні…

Завдання уроку( читаю)

Наш девіз:  « Не кажи – не вмію, а кажи – навчуся»

ІІІ. Формування навичок та вмінь учнів

1. Ялиночка   1. Перевірка д/з

                        2. Тренуємо пам'ять

                  1. Усна лічба

Гра « Мовчанка»    ( слайди ) 

Технологія « Незакінчене речення»

 Підсумок – садимо ялинку

2. Ялиночка 1. Хвилинка каліграфії (слайд )

                      2. Робота з підручником

1. № 611 – коментоване письмо

2. №612 ( усно )

- 20 кг;

- 12 кг;

- на 32 кг.

Підсумок – садимо ялинку

3. Ялиночка  1. Час відпочинку

                       2. Задача

1. Про що розповідається у задачі?

2.  Що означають числа ?

3. Скільки вийшло пакетів з мандаринами?

4. Це вже відповідь на запитання задачі? НІ. Чому?

5.. Скільки  пакетів з мандаринами залишилося? Дія?

6. Скільки дій у задачі?

Підсумок – садимо ялинку

 4. Ялиночка  1. Робота в парах   (слайд)

Самоперевірка

Підсумок – садимо ялинку

5. Ялиночка      1. Робота з геометричним матеріалом

 « Чи гостре твоє око?»

1. Сніговик

Назвати і показати із скількох кружечків склали сніговита.

2. Підсумок роботи

3. Домашнє завдання:

№614, №615.

Підсумок – садимо ялинку

 ІV .Підсумок уроку. Рефлексія.

Сьогодні ми зробили хорошу справу: допомогли звірятам і вони вам дякують.

Оцінюємо роботу на уроці…

Дякую за урок.

Урок №2

Урок читання у 4 класі

Тема:Так народжується дружба. Удосконалення навичок читання.

Навчальний матеріал: оповідання Г. Тютюнника “Ласочка”.

Надзавдання учителя. Представити пригоду, змальовану Григором Тютюнником в оповіданні “Ласочка”, як взірець прекрасного в житті, як приклад гармонійних стосунків у природі.

Лейтмотив уроку. На шляху до прекрас­ного: стосунки людини і звіра — красиве в природі.

Образ уроку. Взірець для наслідування — розумна тваринка лисичка.

Мета:

-формування предметних компетентностей:  

Ознайомити із цікавою життєвою приго­дою, висвітлюючи гідну поведінку осіб, причетних до неї. Розкрити причинно-наслідкові зв’язки таких стосунків людини і звіра, коли між ними виникає дружба; наголошувати на умовах, що стають основою злагодженого співіснування в живій природі.

Навчати бачити прекрасне в житті і дорожити ним, зокрема, з розумінням ставитись до “братів на­ших менших” — звірів.

Удосконалювати вміння аналізувати, порівнюва­ти, узагальнювати, доводити. Удосконалювати на­вичку правильного читання (орфоепічна робота, ро­бота над семантикою слова), швидкого читання (різновиди читання, різні форми голосного читання), виразного читання (читання за партитурою). Удоско­налювати навичку зв’язного мовлення (стислі та роз­горнуті відповіді на запитання, формулювання вис­ловлювань, висновків, стислий та детальний перекази).

−       збагачувати словниковий запас учнів;

−       розвивати увагу, пам'ять, уяву, мислення, мовлення;

−       виховувати  у свідомості дітей уявлення про скромність, витриманість, працьовитість, турбо­тливість та відповідальність — риси характеру, не­обхідні в житті людини для мирного, гармонійного співіснування з іншими в навколишньому середо­вищі. 

-формування ключових компетентностей:

−       уміння вчитися: формувати здатність сприймати мету, яку ставить учитель, відповідно до неї планувати і виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати;

−       комунікативної: удосконалювати володіння позитивними навичками спілкування;

−       інформаційної: розвивати вміння здобувати з підручника необхідну інформацію;

−       соціальної: удосконалювати здатність працювати в парі, у групі, з усіма в колективі;

−       загальнокультурної: сприяти дотриманню норм мовленнєвої культури, правил поведінки на уроці;

−       громадянської: формувати здатність екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи.

Обладнання: Савченко О.Я. Літературне читання: підруч. для 4 кл./ О. Я. Савченко. – К.: Видавничий дім  «Освіта» , 2015.- С.67 – 70; тлу­мачний словник (До підготовки уроку користувалися Новим тлумачним словником української мови в 4-х томах / Уклад. В.В.Яременко, О.М.Сліпушко. — К.: Аконіт, 1998); слайдова презентація; роздрукований за кількістю учнів у класі уривок тексту —   п’ята частина оповідання — з партитурними позначеннями для виразного читання;конверти з завданнями;ноутбук; повісті Г. Тютюнника, оповідання для дітей «Лісова сторожка», «Степова казка», «Ласочка»; картки для індивідуального читання; схема-лабіринт.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

I.ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Закінчилася перерва,

Пролунав чаклун-дзвінок.

А тепер усі швиденько

 Налаштуйтесь на урок.

II. АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ

1.     Робота над чистомовкою.

Усь - усь – усь- казку розповів дідусь.

На – на – на – казочка смішна.

Ще – ще – ще – хочем казку ще.

Ся – ся – ся – любим дідуся.

Ар – ар – ар – він найкращий казкар.

2.     Картки для індивідуального читання (кожному учню на парту).

       У даних словах замість рисок уявляй собі букву «о» і читай.

Перший раз читай повільно, другий – швидше, третій – дуже швидко.

Л – т - к                                   п – р – ш - к

с– р – м                                   д – бр -

м – р – з                                  г – л - д

к – мп –т                                 г – р - х

ж – вт – к                                к – л -

к – л – с – к                             з – л – т –

 У даних словах замість рисок уявляй собі букву «о» і читай.

Перший раз читай повільно, другий – швидше, третій – дуже швидко.

М – л – т – к                             м – л – к -

б – р – шн –                              б – л – т-

п – т – п                                    з – л – т -

в – г – нь                                   п – в – р - т

м – з – к                                    в – л – кн -

г – л – с                                     с – р – к

ІІІ. Актуалізація опорних знань,умінь та навичок.

1. «Асоціативний кущ»                    

2. Інтерактивна вправа «Уяви себе». Уявіть себе лисичкою.

- Що бачиш навкруги? Що чуєш?

- З ким дружбу ведеш? Кого боїшся?

- Про що мрієш? Що любиш?

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

 Шлях до створення красивого в житті показує нам Григір Тютюнник в оповіданні, яке називається “Ласочка”.

Отже, тема нашого уроку — “Так зароджується дружба...”

Завдання: прочитати, проаналізувати приго­ду, яка трапилася з дідом Арсеном, і зробити виснов­ки про стосунки учасників пригоди — їхню по­ведінку та вчинки, про те, чи зможемо ми з вами скористатися порадами автора у майбутньому.

Навчатися читати правильно, швидко, виразно; стисло переказувати, використовуючи слова та сло­восполучення тексту.

V.СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК.

1. Ознайомлення з біографічними відомостями про письменника.

Учні (по черзі):

 - Григір Михайлович Тютюнник народився 1931 року в селі на Полтав­щині в селянській сім’ї. 1937 року батька заарештували і відправили на за­слання, з якого він не повернувся. Після війни Григір вступив у ремісниче учи­лище, бо там одягали і годували. Учився російською мовою. Потім працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів на легені, повернувся до­дому, став колгоспником. Мусив відпрацювати 3 роки. За «втечу» відсидів

чотири місяці в колонії. Звільнившись, Григір повернувся на Донбас, де займався са­моосвітою.

-Після служби на флоті на Далекому Сході закінчив вечірню школу і вступив на філологічний факультет Харківського університету. Тоді ж Григір почав писати літературні твори. Перше оповідання було написане російською мовою. Автор невдовзі переклав свій твір українською й відтоді писав лише рідною мовою. Після завершення навчання в університеті Тютюнник виїхав на Донбас, учителював у вечірній школі. Згодом перебрався до Києва. Тут і побачили світ книжки для дітей: «Ласочка», «Степова казка». За повісті «Климко» та «Вогник далеко в степу» Григору Тютюннику присуджено літера­турну премію ім. Лесі Українки.

Помер письменник 1980 року. За свою твор­чість Григір Тютюнник був посмертно відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

2.Первинне читання тексту:

а)       читання тексту напівголосно і відповіді на за­питання за змістом:

Прочитайте текст мовчки і дайте відповіді на за­писані на дошці запитання:

-         Про кого йдеться в оповіданні? (Про старого рибалку діда Арсена).

-  Про яку пригоду написане оповідання? (Про те, як зустрілися і подружилися під час риболовлі Арсен і лисеня).

б)      Тепер прочитайте текст напівголосно і дайте відповідь: де і коли відбуваються події?

3.Повторне читання тексту:

Групова робота:

Будьте уважні, завдання для всіх:

перша група — отримує завдання: прочитати мовчки оповідання, легко підкреслити олівцем слова, які треба протлумачити або уточнити;

 друга група —  прочитати, підготувати словесні ілюст­рації до тексту;

третя група — прочитати текст і поділити на логічно завершені частини, дібра­ти кожній назву.

Діти читають текст і працюють над виконанням завдання, по закінченні кожна група учнів відповідає:

а)      тлумачне читання:

Називаємо невідомі і маловідомі слова — тлу­мачимо невідомі та уточнюємо маловідомі слова.

Вчитель контролює, щоб всі невідомі слова були протлумачені. З цією метою можна показати слайд  із записаними тлумаченнями слів.

Туркотіли припутні — воркували (мова голубів — пере­ливчасті звуки), лісові, дикі голуби.

Вепри з виводками — дикі кабани із своїми малятами.

Скімлення — протяжне, жалібне звучання.

Закортіло — дуже захотілося.

Нажива — принада для ловіння риби, наживка.

Дзяволить — пискливо тихенько гавкає.

Дрібушить — витанцьовує — швидко перебирає лапами, притупуючи.

Ожеледець — тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах;

б)      орфоепічне читання:

Згадаємо, як слід правильно вимовляти за ор­фоепічними нормами і прочитаємо.

Показ слайдів

Наголошуй правильно: червонило, у човні, супро­ти човна, за вудками, на його вудках, підзолочений, припутні, дзьобали, з нічного пасовиська, скімлення, огледівся, високо, рибина, засланім травою, дзяво­лить, вухами, ожеледець, птахи, у гіллі, вудить, заскімлило.

Вимовляй правильно у дієсловах -ться, як [ц’а] (м’який подовжений приголосний звук): вертаються, ворухнеться, тулиться, озирається.

Вимовляй м’який подовжений звук при подвоєнні:

промінням, галуззя, гілля, скімлення.

Перший раз діти читають повільно, другий раз — у темпі мовлення;

в)      словесне малювання (відповідають учні другої групи):

Які картинки ви придумали до тексту? Роз­кажіть, проілюструйте оповідання. Назвіть свої ілюс­трації.

Діти розповідають. Учитель записує назви словес­них ілюстрацій на дошці: “Дід Арсен — рибалка “Ли­сеняті закортіло рибки", “Лисеня, що просило рибки”, “Дід Арсен і Ласочка ”, “Радісна зустріч ” тощо...

г)      поділ тексту на частини (відповідають учні тре­тьої групи):

—                  На скільки самостійних частин доцільно поділити текст? Як ви їх назвали? Не забудьте: назва частинки повинна вказувати на її суть.

Вчитель контролює, щоб частини були чітко визна­чені, а початок кожної частини всі легенько відмітили олівцем: 1 ч., 2 ч., З ч., 4 ч.

ґ) зіставлення назв словесних ілюстрацій і плану:

Завдання для всіх: зіставте назви ілюстрацій і частин.

Діти помічають, що назви малюнків і частин збіга­ються за смислом. Роблять про це висновки і склада­ють один спільний запис.

Вчитель коригує назви, записує влучні. На дошці з'яв­ляється остаточний запис, як наслідок роботи учнів:

План

1.            Риболовля.

2.            Ласунка.

3.            Товариші-рибалки.

4.            Довга зима.

5.            Радісна зустріч.

Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину і кінцівку. Які частини плану відповідають їм? (1-а ча­стина “Риболовля” — зачин; 2, 3, 4 — основна подія; 5 ч. “Радісна зустріч” — кінцівка).

4. Аналіз фактичного і образного змісту тексту в поєднанні із розбором художніх засобів.

а)      Опрацювання тексту за планом.

перша        частина — “Риболовля” (вибіркове чи­тання: опис, слова та словосполучення).

Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його прихід?

Отже, ми бачимо, що письменник малює фар­бами і звуками. Зачитайте слова і словосполучення, які на це вказують. (Фарби: червонимо небо, бродив ту­ман підзолочений сонячним промінням; Звуки: тур­котіли, вистукували, лунко тріщало, хро-хро, хря-хря).

друга         частина — “Ласунка” (відповіді на запи­тання, читання “прикритого” діалогу).

-                     З ким і як зустрівся дід Арсен? (Дід Арсен по­бачив лисеня, коли воно з’явилося високо на кручі, супроти човна, і тоненько скімлило).

-                     Чому воно там з’явилося? (Лисеняті закортіло рибки). Що ж робило лисеня? (Просило рибки).

-                     З яких слів видно, що лисеня хотіло і просило рибки? (“Почулося тоненьке скімлення”, “схиливши голову набік, дивилося трохи здивованими і зовсім не хитрими очима”, “перевело погляд у задок човна і облизнулося”, “тоненько пискнуло”, “прудко підскочило й ухопило її передніми лапами”).

-                     Чи можна дії лисеняти розцінювати як його мовлення з дідом Арсеном? (Так).

-                     Хто цю розмову передав? (Автор).

-                     Прочитаємо цю розмову — слова автора і діда Арсена.

-                     То чому Арсен назвав лисеня Ласочкою? (Бо воно захотіло поласувати рибкою).

-                     Отже, від слова “ласувати” — їсти що-небудь смачне. Маленьке лисеня було ласолюбом — охочим до всього смачного.

третя         частина — “Товариші-рибалки” (читан­ня “ланцюжком”, відповіді на запитання, вибіркове індивідуальне читання).

v    Прочитаємо цю частину “ланцюжком”. Будьте уважні, читаємо і міркуємо над запитанням: про що розповів автор у цій частині? (Про те, як рибалили вдвох Арсен і Ласочка).

v    Знайдіть у тексті і прочитайте, чого навчилося лисеня у Арсена?

v    Знайдіть і прочитайте, як Ласочка допомагала рибалити.

четверта   частина — “Довга зима”,читання мовчки (детальний переказ).

v    Пригадайте зміст частини і перекажіть близько до тексту.

п’ята  частина — “Радісна зустріч”,виразне читання вчителя.

—                  Тепер я виразно прочитаю 5-у частину оповідання, ви уважно прослухайте, слідкуючи за текстом, і скажіть, які ще описи зробив письменник. Зверніть увагу на май­стерність автора у вмінні описувати, — одним-двома ре­ченнями він характеризує певне явище, дію, зовнішність.

—                   

А весною, /коли крига скресла/ і сонце вгріло землю, /одніс Арсен човна на річку ,/ полагодив вудки  /і знову, як торік, / сів ловити рибу — бабі та внукам на юшку. // Ву­дить / та все озирається: / чи нема, бува, Ласочки? // Раз, / і вдруге, / і втретє / — немає ...//

А вчетверте озирнувся / — стоїть на кручі / велика пух­наста лисиця / з розумними, / але зовсім не хитрими очима, / а поруч неї / — лисеня.//

 / Ласочко? / — невпевнено покликав Арсен. //

Лисиця задріботіла передніми лапами, / замолотила хвостиком / по землі й лягла. // Лисеня ж, / побачивши у човні рибку, / облизнулося / й тихенько заскімлило. //

Те-те-те ... / — весело сказав Арсен. // — Це що ж виходить: / я увесь ваш рід годуватиму ?//

І кинув на кручу рибину. //

 Лисеня / спіймало її передніми лапами / і стало їсти. // А Ласочка / сиділа нерухомо, / пильно стежачи за поплавками...//

З того часу / вони рибалили втрьох . //

v    То які описи зробив автор? (Опис зовнішності дорослої Ласочки, опис дій Ласоччиного лисеняти).

v     

5. Проведення фізкультхвилинки.

Гра «Розвідники»

v     Прочитайте опис зими. (Діти зачитують).

v    Прочитайте опис Ласочки дорослої. (Діти зачи­тують).

v    Як Арсен упізнав Ласочку, по чому? (По очах: “з розумними, але зовсім не хитрими очима”; за поведінкою: “задріботіла передніми лапами, замоло­тила хвостиком”, а ще за поведінкою лисенятка — воно так само, як і мама колись, “облизнулося і ти­хенько заскімлило”).

v    Перевіримо вашу спостережливість.

Гра «Хто швидше».

v    Знайдіть речення в описах 2-ї і 5-ї частин, у яких є спільне (2-а частина - “Високо на кручі, су­проти човна, схиливши голову набік, стояло лисеня. Воно дивилося трохи здивованими і зовсім не хитри­ми очима”; 5-а частина — “А вчетверте озирнувся — стоїть на кручі велика пухнаста лисиця з розумними, але зовсім не хитрими очима, а поруч неї — лисеня”;

2-а частина — “Потім перевело погляд у задок човна і облизнулося: на дні, засланім травою, лежала ри­ба”; 5-а частина — “Лисеня ж, побачивши у човні рибку, облизнулося й тихенько заскімлило”).

б)      Аналіз мовно-виражальних засобів тексту.

v    Ви помітили, що в оповіданні Григір Тютюн­ник часто робить описи. Чим же вони відзначають­ся? (Короткі, стислі, але дуже мальовничі).

Гра «Знайди слова»

v    А які слова — мовні засоби — використовує ав­тор і в описах, і в розповіді? (Дієслова-синоніми, близькі за значенням слова, які передають різні відтінки однієї дії: пискнуло, дзяволить, заскімлила; слова в переносному значенні: вухами пряде, лапами дрібушить-витанцьовує, молотить хвостиком, черво­нило небо, бродив туман) -  А може, ви помітили ще якісь цікаві слова в тексті, наприклад, складні за будовою? (Часто-густо, дрібушить-витанцьовує, довга-предовга, сидить-сидить, те-те-те...).

v    Як ви думаєте, навіщо автор використав такі слова? (Щоб підсилити певну ознаку, наприклад, дії).

v    Чим ще відзначається текст? Є в ньому діалог чи немає? Доведіть. (Хоч Ласочка і не говорила, як людина, але вона вміла розмовляти з Арсеном. Між ними ніби завжди відбувається розмова, діалог).

Так, це ми назвемо прикритим, “завуальова­ним” діалогом.

Як передається цей діалог? (Словами автора).

Читання діалогу.

 Слова автора читає ..., слова Арсена — ...

в)      Характеристика головних героїв оповідання.

Робота в парах.

v    Яким ви уявляєте Арсена? Яка в нього зовнішність, який характер? Підтвердіть це словами з   тексту.

Діти зачитують слова, словосполучення, які ха­рактеризують: а) зовнішність Арсена: старий, на це вказують слова “старий Арсен”, “куняв у човені”, “часто-густо засинав”, “рибу — бабі та внукам на юшку”; б) характер Арсена: небагатослівний, але му­дрий і спостережливий: зрозумів, чого хоче звір; оцінив, що перед ним дуже здібна тваринка; добпий. веселий, щедрий і гостинний, бо не прогнав звіра, пригостив, зрадів, коли знову побачив; небайдужий, бо хвилювався і згадував Ласочку зимою, чекав на першій риболовлі навесні.

v    Поміркуйте і скажіть, якою ж була Ласочка?

v     Розумною: бо знала, як попросити у людини їсти;

працьовитою: бо “заробляла” рибку своїм трудом — рибалила; ненабридлива. скромна: бо знала міру — просила і з’їдала тільки одну рибину; спостережлива. терпелива та витримана, бо була справним рибал­кою; здібною, бо розуміла команди (“Встань!”, “Ляж!”) та мову Арсена; прудка — лапами ловила ри­бу; турботлива мама, бо привела своє лисеня на на­уку, вчити рибалити; відповідальна, ніколи не підво­дила діда Арсена і повністю заміняла його на риболовлі, коли він засинав; доброзичлива, бо відкрито показалась людині.

v    Зверніть увагу на дошку. Цей запис — підсумок ваших характеристик героїв оповідання.

На дошці запис:

Арсен                                                Ласочка

небагатослівний мудрий спостережливий привітний щедрий небайдужий турботливий

розумна  працьовита   скромна, ненабридлива  спостережлива  терпелива, витримана  здібна  відповідальна

3.Узагальнююча бесіда за текстом.

Аналіз ідейної спрямованості тексту.

 Інтерактивний прийом «Мікрофон».

v    То які ж стосунки склалися між Арсеном і Ла­сочкою? (Дружні, товариські).

v    Отже, Арсен і Ласочка подружились, більше того, стали співпрацювати, рибалити разом.

v    А чи можна із запису характерних рис персо­нажів зробити висновок про те, які риси вдачі допо­могли їм налагодити дружні та товариські стосунки?

v    Чи можемо ми назвати такі стосунки добрими, красивими в нашому житті?

v    А чи хочете ви, щоб ваші стосунки з іншими теж були такими?

v    То чого ж навчає нас автор, яка головна думка оповідання? (Товаришувати і дружити зі звірами; у добрій справі виявляти терпіння і наполегливість).

Діти висловлюються, вчитель підсумовує:

v    Отже, описуючи красиві стосунки людини і звіра, автор вказує нам на один із шляхів до прекрас­ного і доброго в житті: шануйте природу — товари­шуйте і дружіть з “братами нашими меншими” і такі стосунки стануть окрасою нашого життя.

VІ. Застосування знань учнів.

v    А тепер настав відповідальний момент. Уявіть собі, що кожен із вас — редактор, і вам слід затвер­дити назву оповідання.

 Вправа «Редактор».

v     Залишити назву “Ласочка” або дати іншу, цікавішу. Поміркуйте, виясніть пропо­зиції, але зверніть увагу на дошку, які ще тлумачення має слово “ласочка” та спільнокореневі до нього.

Вчитель показує слайд  із тлумаченнями слів і зачитує:

ласочка — зменшене пестливе слово до слова ласка;

ласка — невелика хижа тваринка з тонким і гнучким тілом;

ласочка — ласкава назва дівчини або жінки;

ласувати — їсти що-небудь смачне;

ласолюб, ласогуб, ласун — охочий до всього смачного;

лащитися — линути до людини, виявляти прив’язаність до неї;

ласкавий — доброзичливий.

v    То як ще по-іншому можна назвати оповідання? Чи доцільніше так і залишити назву — “Ласочка”?

Діти висловлюють свої пропозиції. Але доходять висновку, що “Ласочка ” — найвдаліша назва.

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ.

v    Чи виконали ми основне завдання уроку, чи проаналізували той шлях до прекрасного в житті, який запропонував нам автор оповідання? (Так).

v    А як ми це зробили? (Проаналізували вчинки і поведінку головних персонажів твору).

v    Чи розібралися ми в тому, якою мовою розка­зав нам це автор? (Так, проаналізували мову оповідання).

v     

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Виразно читати та близько до тексту переказу­вати оповідання;  Звернути увагу на правильну вимову слів (наголос, подовження звука, вимова -ться).